Повернувшись додому після роботи, батько сімейства вирішив спокійно подивитися футбольний матч, не займаючи себе домашніми та батьківськими зобов'язаннями, інформує Ukr.Media.
Укладати спати дітей, які кричать йому зовсім не хотілося. Однак у цей вечір всьому судилося змінитися — грюкнувши дверима, дружина пішла, втративши терпіння. Діти залишилися з батьком.
Безтурботний чоловічий світ з пивом на дивані раптом перекинувся з ніг на голову. Ось що чоловік написав дружині через пару днів:
"Дорога моя,
Пару днів тому ми посварилися. Я прийшов додому, валився з ніг від утоми. Було 8 годин вечора, і я просто хотів впасти на диван і подивитися матч.
Ти була в поганому настрої і теж страшенно втомилася. Діти билися, а малюк кричав, поки ти вкладала його спати.
Я зробив голосніше, щоб нічого цього не чути.
"Ти ж не помреш, якщо трохи допоможеш і внесеш внесок у виховання дітей?" — запитала ти, збавивши звук.
Я роздратовано відповів: 'Я цілий день працював, щоб ти весь час могла залишатися вдома і грати в ляльковий будиночок".
Почалася сварка, один за іншим повалилися аргументи. Ти плакала, тому що втомилася і злилася. Я багато всього тобі наговорив. Ти кричала, що більше так не можеш. Потім ти вибігла з дому і залишила мене одного з дітьми.
Довелося мені самому нагодувати їх вечерею і укласти спати. На наступний день ти не повернулася. Я взяв вихідний на роботі і залишився вдома з дітьми.
Я пройшов через всі сльози і скарги.
Я цілий день бігав колами по хаті, не маючи вільної хвилинки навіть для того, щоб прийняти ванну.
Я одночасно грів молоко, одягав дітей і мив кухню. Одночасно.
Я був замкнений вдома на цілий день, не маючи можливості поговорити з людиною старше 10-річного віку.
У мене не було можливості нормально сісти за стіл і насолодитися їжею — треба було весь час дивитися за дітьми.
Я відчував таке виснаження, що міг би безпробудно проспати 20 годин. Але це неможливо, тому що малюк прокидається і кричить кожні три години.
Я прожив без тебе два дні і одну ніч. Я все зрозумів.
Я зрозумів, як ти втомлюєшся.
Я зрозумів: бути матір'ю — постійна жертва.
Я зрозумів, що це набагато важче, ніж сидіти в офісі за 10 годин і приймати серйозні фінансові рішення.
Я зрозумів — ти пожертвувала своєю кар'єрою і матеріальної свободою заради того, щоб бути поруч з дітьми.
Я зрозумів, як важко, коли твоє фінансове становище залежить не від тебе, а від твого партнера.
Я зрозумів, що ти жертвуєш, коли відмовляєшся піти з друзями на вечірку або в спортивний зал. Ти елементарно не можеш зайнятися улюбленою справою і навіть виспатися.
Я зрозумів, що ти відчуваєш, коли тебе замикають на замок з дітьми, і ти пропускаєш все, що відбувається навколо.
Я зрозумів, чому ти ображаєшся, коли моя мама критикує твої методи виховання. Ніхто не розуміє дітей краще, ніж їх мати.
Я зрозумів, що матері несуть найбільшу відповідальність у суспільстві. Ніхто, на жаль, цього не цінує і не звеличує.
Я пишу тобі цього листа не просто для того, щоб сказати, як сумую за тобою. Я не хочу, щоб ще один твій день пройшов без цих слів:
"Ти дуже смілива, ти прекрасно справляєшся з дітьми, і я захоплююся тобою!"
Роль дружини, матері і домогосподарки в суспільстві, будучи найважливішою, дійсно цінується менше всього. Найбільша в світі професія — професія матері.
