Пенсіонер опинився на самоті після смерті дружини і намагався знайти друзів. Спочатку він діяв як справжній англійський джентльмен — публікував оголошення у газеті і роздавав візитні картки незнайомцям, але все було марно. Правда, коли він зовсім зневірився і вирішив розкрити історію своєї самотності, люди нарешті потягнулися до нього, інформує Ukr.Media.
Британець Тоні Вільямс, фізик на пенсії, навесні 2020 року втратив кохану дружину Джо, з якою прожив 35 років. Дітей у пари немає, а родичі живуть далеко, оскільки минулого року вони з дружиною переїхали до Алтона у графстві Гемпшир.
Варто було їм влаштуватися на новому місці, як практично відразу Джо поставили страшний діагноз. Часу на знайомство з сусідами у пари просто не було. Коли Джо не стало, 75-річний удівець практично щодня проводив у цілковитому мовчанні, лише зрідка перекидаючись парочкою слів з продавцем з найближчого магазину.
Тоні розповів, що він протягом декількох місяців намагався знайти хоч якесь спілкування, але на його оголошення у газеті, на які він витратив 120 фунтів ніхто не відповів. Він навіть замовив собі візитні картки із зазначенням адреси і телефону. Пенсіонер роздавав їх перехожим, йдучи до магазину або на прогулянці у парку, але більшість людей вважала це дуже дивним. А він тим часом цілими днями сидів вдома і чекав на дзвінок. За кілька місяців телефон у його будинку не задзвонив жодного разу.
На початку вересня чоловік зробив останню спробу, таку ж старомодну, як і попередні: на дверях свого будинку він вивісив плакат із зворушливим написом, у якому він пояснив, чому він настільки відчайдушно шукає спілкування, і йому нарешті пощастило.
"Я втратив Джо, мою кохану дружину і споріднену душу. У мене немає ані друзів, ані родини. Мені нема з ким розмовляти. Нескінченна тиша 24 години щодня — нестерпні тортури. Можете допомогти мені?".
Хтось помітив цей плакат і звернувся до газети. Після того як про Тоні написали, редакцію завалили сотні листів з усієї Великобританії та Ірландії. Друзями пенсіонера хочуть бути навіть люди з Нідерландів, Угорщини, США та Канади. Пишуть і підлітки, і люди ще старші, ніж він.
Колеги-фізики пропонують Тоні обговорювати останні наукові відкриття, а люди, які втратили близьких, хочуть допомогти йому пережити втрату, адже у них є спільний досвід.
Чарлі Говард з Саутгемптона написав, що він дуже хотів би допомогти Тоні, але знає людину, якій це спілкування потрібніше — його рідному дідусеві, адже він теж втратив дружину.
"Моя бабуся померла два роки тому від агресивної форми раку: вона пішла з життя за вісім тижнів після постановки діагнозу. Вона залишила після себе велику родину, але найголовніше — залишила мого чудового дідуся. І нехай ми усі його підтримуємо, він все ж таки відчуває себе самотнім, оскільки не має поруч нікого, хто розуміє, як це — втратити кохання усього життя".
Жителі Алтона запропонували зазирнути до Тоні, щоб випити пива, а ті, хто живе в інших містах, сказали, що із задоволенням подзвонять йому через Zoom, стануть його друзями по листуванню і будуть надсилати листівки у свята.
Кетрін Гордон, яка проживає у тому ж графстві, втратила свого чоловіка дев'ять років тому.
"На жаль, не усі ваші друзі хочуть вислуховувати ваші спогади, але якщо поруч є хоча б одна або дві людини, які втратили когось, тоді ви знаєте, що можете поділитися з ними найпотаємнішим. Є моменти, коли це все, що вам потрібно".
Благодійні організації, медичні працівники, волонтери та люди, які працювали з онкохворими, також запропонували Тоні підтримку і запросили його приєднатися до клубів та заходів для літніх людей.
Професійна доглядальниця Камілла Чешир, що живе неподалік від Тоні, запропонувала йому свою безкоштовну допомогу. За її словами, вона занадто часто бачила, що самотність робить з людьми, і не змогла пройти повз удівця та його історію.
Хтось боїться святкувати Різдво поодинці, але хтось живе ізольовано від усіх день у день. Для літніх людей навіть телефонний дзвінок має величезне значення — їм просто хочеться трохи поговорити про кращі роки свого життя.
