Чому працьовитий двірник залишається двірником назавжди

Двірник працює дуже добре. Старанно. Багато років працює на одному місці. Усі задоволені. І навіть іноді дарують йому старі речі або частують домашніми консервами. Коли приходить пора робити нові.., інформує Ukr.Media.

Знаєте, двірника не підвищують. Він так до старості і буде двірником працювати. І нову посаду не отримає, — саме тому, що всі ним дуже задоволені. Він за три копійки виконує важку працю. Працьовитий, спритний, відповідальний. Кого на його місце візьмеш? Такі двірники на вагу золота.

Хорошого лікаря не підвищують. Він занадто потрібен на своєму місці, він приймає багато пацієнтів, лікує добре, завжди ввічливий і ніколи не скаржиться. І хорошого бухгалтера не підвищують. Цей бухгалтер обробляє масу звітів, такий працьовитий, навіть на лікарняному жодного разу не був. Нехай працює. Його нікому замінити.

Пишуть, що для досягнення успіху треба "пахати", багато працювати, відмінно справлятися з обов'язками. І тоді вас помітять. І прийде успіх!

Це не так. Мало добре працювати. Іноді це навіть шкідливо. Ось такий парадокс.

Потрібен елемент везіння, як не крути. І потрібна особиста активність, пошук кращого. Треба показувати на результати своєї праці самому, — показати і сказати: "бачите, як багато я зробив? Як добре я працюю? Зверніть увагу на показники. І додайте мені зарплату, дайте можливість зростання, будь ласка. Тому що в сусідньому дворі платять більше!".

Двірниками на крихітній зарплаті часто залишаються найпрацьовитіші та відповідальні. Їх нікому замінити. І невигідно. А сама людина мовчить і працює, сподіваючись, що її помітять і винагородять чимось більш цінним, ніж банка з торішніми огірками.

Тому порада багато працювати — вона правильна. Але за умови особистої активності щодо покращення свого становища. Так, вони обурюватися почнуть, якщо ви попросите підвищити вас або вашу зарплату. Так, згадають вам банки з огірками, старі пальта і цукерку. Хіба цього мало?

Мало. Але тільки ми можемо про це сказати. І іноді непогано побути на законному відпочинку або лікарняному. Нехай спробують упоратися без вас.

А везіння — відмінна штука. Везіння починається, коли відірвеш погляд від мітли і лопати, подивишся на світ, на людей, побачиш шанси. І сходиш в сусідній двір хоча б, щоб дізнатися, скільки там платять. Або побачиш безперспективність професії, — світ змінюється. І підеш вчитися новому ремеслу.