Що насправді видає в покупцеві злидня. Дороге авто і брендовий одяг — ще не показник статусу

Людина може приїхати на новенькому авто, вдягнути найдорожчий одяг, але її поведінка все одно зрадливо видасть у ній злидня. Такого собі імітатора, який по вуха загруз у кредитах заради показухи. Спостерігаючи за клієнтами супермаркетів, можна доволі швидко навчитися визначати, наскільки людина насправді заможна.

Кожен із нас здатен час від часу потішити себе якоюсь масштабною тратою: взяти величезний телевізор, придбати люксову річ чи погуляти на широку ногу в ресторані. Але саме у звичайних продуктових магазинах найлегше оцінити реальний фінансовий рівень покупця.

Наші щоденні продуктові кошики розповідають про нас усе. За їхнім вмістом можна легко прочитати, чи є в людини діти або домашні улюбленці, чи стежить вона за здоров'ям, живе сама чи з родиною, полює на найдешевше чи обирає якість, чи вживає алкоголь і наскільки часто.

А якщо не зазирати до чужого чека? Навіть звичайна поведінка в торговому залі може розповісти чимало цікавого. Забезпечені люди звертають увагу на вигоду, а не маніакально шукають найдешевший товар на полиці. Люди з грошима щиро радіють акціям формату 1+1 (до речі, це найпопулярніша акційна механіка у світі). Бідні ж завжди очікують від знижок якогось каверзного підступу: їм здається, що десь їх неодмінно мають надурити.

Крадіжки

Багаті крадуть те, що їм дійсно потрібно або стане в пригоді, тоді як бідні цуплять просто найдорожче з полиці. При цьому жоден із них не ховає по кишенях найдешевші товари власних марок супермаркету.

Товариш розповідав, як упіймали одного такого пана на BMW, який поцупив дві пляшки елітного шампанського. У його машині сиділа дівчина, і він саме в такий екстравагантний спосіб намагався справити на неї враження.

Ставлення до продуктів

Ще одне вельми цікаве спостереження. Люди, які котять перед собою вщерть заповнені візки, майже ніколи не відносять товар на місце.

Передумав брати сир? Просто кине його у відділі з чаєм та кавою. Зіпсується? Мені байдуже, це не моя проблема.

Натомість клієнти з невеликими покупками ставляться до продуктів значно шанобливіше. Вони або повернуть річ туди, звідки взяли, або ж чемно віддадуть у руки продавцеві.

Розрахунок

Природно, що забезпечена людина залишає на касі більше грошей, але головна фішка в тому, що розраховуються багатії майже завжди безготівково — карткою або телефоном. Уже давно ніхто не ходить зі скрученим пресом банкнот, як у буремні дев'яності.

А от дешеве кріплене вино чи бюджетну ковбасу, найімовірніше, купуватимуть за готівку, вчергове розбивши скарбничку.

Ставлення до персоналу

Багатії часто поводяться вкрай зверхньо, але відчувається, що це їхня звична манера спілкування взагалі з усіма довкола. Соціальний статус чи висока посада ніби змушують їх тримати таку марку.

Бідні ж люди дуже незграбно намагаються самоствердитися: зачепити, вколоти чи принизити іншу людину. Проте роблять це так, щоб у відповідь гарантовано не прилетіло. Така поведінка страшенно впадає в очі. Продавці для них — просто ідеальні мішені. Вони перебувають на робочому місці й скуті правилами, тому не можуть відповісти так, як зробили б це у звичайному житті. І багато хто цією безкарністю із задоволенням користується.