6 причин, через які ваша лаванда не прокинулася навесні

Зазвичай лаванду у наших садах вирощують у якості декоративної рослини заради численних блакитно-фіолетових квіток з неповторним яскравим ароматом, інформує Ukr.Media.

Але що робити, якщо навесні лаванда не бажає прокидатися і замість буйної зелені з бутонами являє собою висохлий сірий або навіть почорнілий кущик з опалим листям? Давайте разом розберемося, чому це могло статися і як можна виправити ситуацію та реанімувати рослину.

Час ще не прийшов

У якості першого оберемо найоптимістичніший варіант — з вашою лавандою абсолютно усе гаразд, просто вона не поспішає прокидатися, оскільки чекає на більшу кількість тепла і світла.

Не чекайте, що лавандові кущики зазеленіють навесні у той самий момент, як почне пригрівати перше березневе сонечко і зійде сніг. Залежно від регіону і його клімату (зимових і весняних температур, кількості та швидкості танення снігового покриву і т. д.) повернутися до життя після "зимової сплячки" ця культура може і у квітні, і у травні.

Просто почекайте на новий приріст. З метою стимулювання ви можете пролити "завмерлі" кущики лаванди одноразово активатором зростання (Гетероауксин, Циркон, Бурштин та інші).

Ви помилилися з вибором місця посадки

Лаванді подобається зростати у легких піщаних або супіщаних ґрунтах з рівнем рН — 6,5-7,5. Особливо родючі ґрунти їй не потрібні, але ось місце на ділянці має бути дуже сонячним і сухим, з низьким розташуванням ґрунтових вод, можна на горбку, але бажано без сильних холодних протягів.

Якщо ви спочатку оселили цю культуру у вологій низинці без дренажу, з перспективою застою талих вод або з високо розташованими ґрунтовими, та ще й у важкий глинистий або надмірно закислений ґрунт, то існують вельми великі ризики того, що вона не перезимує за таких невідповідних умов.

Обирайте місце для лаванди заздалегідь і враховуйте її уподобання.

Ви помилилися з видом / сортом лаванди

Лаванда — рослина південна і теплолюбна, причому одні її сорти і гібриди (а їх налічується кілька десятків) більш примхливі щодо пристосовності до кліматичних умов, а інші менш вимогливі.

Якщо ви придбали у розпліднику насіння або живці вподобаної за картинкою лаванди, то існує ризик того, що вона не є районованою у вашому регіоні. Особливо це є актуальним для зручних і модних зараз онлайн-покупок — не усі екзотичні рослини, які привезені, наприклад, з Польщі, Франції або Нідерландів, та навіть Криму, пристосуються до більш жорсткого клімату.

Найчастіше садові центри продають один з трьох видів культурної лаванди — вузьколисту (англійську, або справжню), широколисту (французьку) і гібридну голландську (інтермедіа). Найбільше шансів нормально перезимувати у середній смузі у відкритому ґрунті саме у першого виду, але також з "підстраховкою" у вигляді зимового укриття на випадок різких коливань температур або відсутності рясного снігу.

Більш теплолюбні сорти і гібриди лаванди за наших умов є доступними для вирощування лише у контейнерах, які на зиму не можна залишати на вулиці, а слід перенести у прохолодне приміщення (підвал, засклений балкон, що не промерзає, і т. п.) і забезпечити рідкісний полив.

Лаванда не перезимувала

Але навіть якщо ви придбали сорт лаванди, який теоретично непогано зимує за наших умов, від вимерзання за наших часом надмірно сирих і безсніжних зим він гарантовано не застрахований, особливо якщо рослина зовсім молода, посаджена з пошкодженням кореневої системи, із заглибленням кореневої шийки або пізно пересаджена / посаджена перед початком зими. У відкритий ґрунт нові вкорінені живці слід саджати до кінця серпня, інакше вони не встигнуть набратися сил до холодів і гарантовано вимерзнуть.

Вважається, що лаванда, яка вирощена з насіння, зазвичай виростає більш міцною і стійкою до примх погоди. Однак, порівняно з розмноженням живцями, справа ця набагато більш тривала і клопітка — вирощена з насіння рослина починає квітнути лише на другий-третій рік. Під час весняної сівби насіння лаванди не забувайте, що йому потрібна попередня холодова стратифікація (за умови підзимового посіву насіння пройде її природним шляхом).

Додаткова небезпека для цієї південної культури — застій талої води біля коріння навесні під час танення снігу. Особливо це є актуальним для ділянок з важким щільним глинистим ґрунтом і / або високим рівнем ґрунтових вод. Такі умови — ще один привід для лаванди не пережити зимівлю.

Тому, щоб не зіштовхнутися з такою ситуацією, слід дренувати ділянку для лаванди, а також грамотно укрити її на зиму.

Вкривати лаванду у середній смузі варто після настання листопада. Кущики восени обрізають, мульчують коріння шаром торфу або перегною завтовшки у 5-7 см, потім з гілля формують купол над кожним кущиком. Дуже часто лаванда гине не через холод, а через те, що сніг над її корінням замерзає і не пропускає повітря до ґрунту, або через банальне випрівання за умови тривалого танення снігу і м'яких зим. Щоб уникнути цього, укриття не повинне бути "монолітним" на зразок дуже товстого шару торфу або опаду. Краще над кожною рослиною організувати повітряний прошарок за допомогою ковпака зі спанбонду, дошок, шиферу або інших підручних матеріалів.

Ви помилилися з обрізкою лаванди

У минулому пункті ми згадали про осінню обрізку лаванди. Її проводять наприкінці сезону, залишаючи лише 4-5 зелених укорочених пагонів і видаляючи інші. Якщо ви перестаралися і обрізали перед суворими холодами рослини, то вони можуть не перезимувати.

Якщо ви сумніваєтеся у своїх навичках садівника і життєстійкості лавандових кущиків, краще у перші роки проводити лише весняну обрізку лаванди, поєднуючи санітарні процедури з формуючими. Охайно гострим продезінфікованим секатором видаліть усі підмерзлі і почорнілі, а також зламані гілки, решту вкоротіть приблизно на третину, зробивши кущик кулястої форми.

Якщо сніг вже зійшов і земля точно добре прогрілася, але рослина все одно виглядає млявою тиждень за тижнем, можна спробувати обрізати на короткі пеньки весь "сухостій", який все одно вже нездатний до фотосинтезу і знову ж таки — чекати на появу нових пагонів.

Лаванду знищили шкідники або хвороби

Крім випрівання лавандових кущів під неправильно спорудженим зимовим укриттям, перешкодити рослині вчасно вийти із зимової сплячки можуть, наприклад, гризуни, що ушкоджують кореневу систему.

Ретельно огляньте самі рослини і ґрунт навколо них — чи немає слідів зубів на пагонах і корінні, чи немає поблизу ямок, мишачих ходів.

За умови надмірної вологості за невисокої температури рослину може знищити сіра гниль — ураження зазвичай починається з верхівок пагонів. У цьому випадку лаванду можна врятувати лише на початкових стадіях захворювання, повністю обрізавши і видаливши усі пошкоджені частини.