Дежавю — стан, в якому перебував кожен з нас

Поняття дежавю прийшло до нас з французької мови. «Déjà vu» в дослівному перекладі означає «вже бачив». Фактично так люди позначають відчуття того, що ця подія вже колись відбувалася в їхньому житті. Враховуючи, що подібне сприйняття моменту зустрічалося у переважної більшості людей, цим феноменом зацікавились і професійні вчені. До яких саме висновків вони прийшли, вивчаючи це дивне і загадкове явище?

Робота білків в гіпокампі

Першим, хто зацікавився цією темою, був француз Еміль Буарак. Саме він ввів у професійну лексику поняття дежавю. Далі за справу взялися американські представники наукового співтовариства, які з'ясували, що за ефект дежавю відповідають особливі білки в гіпокампі. Саме вони відповідальні за впізнавання образів. Вчені припускають, що їх клітини завчасно створюють проєкцію нового обличчя або місця, інформує Ukr.Media.

Теорія помилкової пам'яті

Згідно з цим припущенням щодо дежавю, почуття вже побаченого виникає як прояв так званої помилкової пам'яті. У якийсь момент робота відділів головного мозку, що відповідають за пам'ять і сприйняття, дає збій. У результаті мозок сприймає нову подію, як вже колись побачену. Були виділені два вікових періоди, коли дежавю виявляється найбільш часто: підлітковий вік до вісімнадцяти років і проміжок між тридцятьма п'ятьма і сорока роками. У першому випадку ефект пояснюється надмірно гострими емоційними реакціями підлітків на події навколишньої дійсності. А у дорослих — кризою середнього віку.

Дежавю — ознака психічного розладу?

Неправильно говорити про те, що всі люди, що відчули на собі ефект дежавю, мають проблеми з психікою. Однак у ході досліджень вчені помітили, що дежавю частіше відчувають люди з розладами пам'яті.

Думка Бернхама

Американський вчений Бернхам висунув припущення про те, що дежавю може бути пов'язано саме з повноцінним відпочинком мозку, який перебуває в розслабленому стані, сприятливому для сприйняття всього нового. У цьому стані мозок здатний передбачати події, які з високою ймовірністю можуть трапитися з людиною в майбутньому.

Що говорив дядечко Фрейд?

Основоположник психоаналізу Зігмунд Фрейд пояснював загадковий феномен так: ці моменти дійсно вже мали місце в житті людини, але були «заховані» в область несвідомого у зв'язку з подіями, що травмували психіку. У якийсь момент вони знову ніби виринають зі свідомості.