Пояснюючи чужу самотність, найпростіше звинуватити зовнішні причини: він/вона ніяк не знайде супутника життя, тому що недавно переїхав (-а) в інше місто/країну, рідко ходить на вечірки, постійно в роз'їздах/на нервах, дуже втомився (-а) від людей, але не зустрів (-а) споріднену душу або живе в гірському селі, з'єднаному з густонаселеними містами нерегулярним автобусним сполученням, інформує Ukr.Media.
Під гнітом обставин можна впасти в будь-яку крайність, але, коли проблема зберігається роками, причина явно не в них. Без екстримального (затяжне відрядження на орбітальній станції), катастрофічного (довкола війна) або лиходійського (придумайте самі) втручання самотність пояснюється не ситуативно, а психологічно. Шукати проблему треба всередині, а не зовні.
Покопавшись у свідомості, психологи легко визначать справжню причину одного з протилежних станів, який заважає особистому щастю і не має нічого спільного з зовнішніми обставинами:
- надмірну нелюбов до себе;
- надлишок любові до себе.
Самотність від нелюбові до себе
Неприязнь до себе — неконструктивний навик, що яскраво проявляється в спробах завести відносини. Зближуючись із кимось, ви автоматично починаєте шукати причини, чому це раптом когось потягнуло до такого малодостойного об'єкту, як ви, бачачи в цьому потягу прояви слабкості і напружено обчислюючи, що ж тут не так. Невже він, на вигляд нормальний, настільки дурний, відчайдушний чи слабкий, щоб захопитися вами?
Коли ви (абсолютно несправедливо!) переконані у власній непривабливості, увага іншої людини здається підробленою або дивною. При нелюбові до себе любов з боку сприймається як незаслужений дар з підозрілим підтекстом, від якого правильніше відмовитися.
Під тиском самокритики ви запевняєте себе, що єдина причина, через яку він вибрав вас, — те, що він по наївності упустив усі тривожні і похмурі аспекти вашого характеру. Зрештою, він виявить помилку, і тому розумніше втекти, перш ніж ви будете викриті і кинуті. Ви залишаєтеся на самоті, тому що, незважаючи на прагнення до любові, ви, по суті, не вірите, що вас можуть помітити і полюбити.
Можна також, під напливом подарунків, повідомлень і поцілунків, відчути, що шанувальник потребує вас, — і все одно відчути розчарування. Його потяг дратує, оскільки ви не бачите себе гідною чиїхось бажань і підсвідомо відкидаєте його прояви. На ваше глибоке переконання, ви не та людина, яка викликає залежність.
Тактика 1: прийняти і повірити
І все ж, жоден із прикрих домислів не має нічого спільного з реальністю. Людина, яка захопилася вами, напевно, не наївна. Вона бачить вас такою, як є, включаючи не дуже чудові сторони, і не лише не вважає їх жахливими, а навіть навпаки.
Усі люди неідеальні, і це не перешкода для відносин. Ми всі можемо бути не дуже хорошими, розумними — правильними — що абсолютно нормально. Проте, кожна людина у своїй недосконалості гідна турботи і любові — у всіх проявах.
Самотність від надлишку любові до себе
На іншому кінці спектра — надмірна любов до себе. Будучи самозакоханими, ви будете закономірно здивовані, виявивши, що якийсь сміливець зважився не лише милуватися здалеку, а й проявити почуття — вчинок, гідний поблажливості і, можливо, пари побачень. Тато з мамою говорили, що ви зірка, і це безумовний факт, але так і бути, ви ощасливите цього недотепу ексклюзивною увагою, хоча він безумовно не тягне на 100 балів.
Або, можливо, через тривалу тугу наодинці з собою впевненість у власній значущості злегка здулася. Скучивши за захопленими очима, в яких ви могли б відбиватися, ви дали слабину, забувши (на годину) про критику, примхи і упередження. Але це ненадовго, так, від нудьги. Для серйозних відносин вам потрібен хтось із вищої ліги.
Тактика 2: включити уяву
Ви підходите до відносин із натренованим світоглядом, відкинувши фантазію при погляді на потенційного партнера. Пора дати волю уяві — це здатність дивитися на іншу людину з позитивним передчуттям, розумінням і цікавістю.
Що спадає на думку, коли не задіяна фантазія:
- Звичайно, він розумний і навіть симпатичний. Хоча...ніс просто величезний. Ні.
- Він інженер, а значить, навряд чи розбирається в мистецтві. Нічого не вийде.
- Схоже, він багатий, що непогано, але всі багатії — моторошні сноби. Ні.
- Ага, волосся рідшає, а лисі — не для мене. Дякую, ні.
- Ха-ха-ха, який жахливий акцент. Ні.
Що можна розгледіти, якщо включити уяву:
- Він явно перекачаний, прямо-таки бодібілдер, зате дотепний, а це рідкість серед красенів.
- Професія не вражає, але в нього стільки інтересів! Буде з ким гуляти по галереях і блошиних ринках.
- Гм, так, ніс завеликий, але очі дуже добрі і напрочуд чуттєві губи.
- Виглядає надто офіційно і трохи нудно. Цікаво, які таланти в ньому розкриються, якщо справа дійде до інтиму?
Тренування уяви означає заохочення чутливості до неочевидних речей. Вдивляючись в обличчя співрозмовника, колеги або перехожого, вгадуйте/придумуйте, що може бути привабливого в людині, яку за звичкою так легко розкритикувати. Практика уяви — це не компроміс, а ключ до відносин. Здатність мислити творчо — життєво важливий навик у перспективі довгострокового зв'язку, який допомагає не спотикатися об перешкоди і випробування.
Завжди знайдуться обставини, що перешкоджають виходу з самотності. Але якщо пом'якшити агресивне себелюбство і руйнівну силу самоневдоволення, відсутність вечірок у розкладі або прописка в гірському селі не завадять знайти супутника життя. Тактика номер три: дозвольте собі бути коханими.
