Як спілкуватися з людьми, у яких завжди все погано?

Життєві труднощі загартовують. Принаймні повинні — про це повідомляють багато релігій та ідеологій. Вважається, що людина, переживаючи певні проблеми, розвивається, отримує потрібні знання і стає "кращою". Однак є люди, які зациклюються на своїх переживаннях: вони постійно незадоволені, нещасні та сумні, у них в житті все погано, а навіть якщо добре — то це просто якесь непорозуміння і стане ще гірше, інформує Ukr.Media.

Як спілкуватися з такими людьми? Чому вони себе так поводять? Чи потрібно їх пожаліти і спробувати зрозуміти? Чи можливо їх "змінити", показати краще майбутнє?

Хочемо поділитися з вами моделями поведінки таких особистостей:

Маніпуляція з метою отримати підтвердження — "все погано"

Як часто Вам зустрічалися люди, які приходили на дружню зустріч і вона перетворювалася на чорну безпросвітну смугу? Друг (подруга) спочатку неохоче, а потім з наростаючою амплітудою емоцій, говорив(ла) про те, що "виходу немає". І це тривало від зустрічі до зустрічі. В якийсь момент починаєш думати, що щось тут не так. На всі пропозиції і варіанти вирішення проблеми, людина, не спробувавши, відразу каже "ні". "Ти не розумієш", "та я подібне пробував", "це не допоможе" — фрази, як коловорот, затягують, і ти ловиш себе на бажанні втекти куди подалі. Часто ця думка "читається" на обличчі і співрозмовник каже: "о, як я тебе замучив(ла), вибач, я не хотів(ла)" — і тут же прокидається почуття провини за свої "негідні" думки.

Чому це відбувається?

Цей друг (подруга), найчастіше несвідомо, отримують увагу і дозвіл на бездіяльність. Оскільки свідомість є у всіх і в якийсь момент усамітнення людина починає розуміти, що вона просто нічого не робить зі своїм життям, і що вирішення проблеми вимагає занадто великих зусиль.

Поспілкувавшись з Вами і отримавши підтвердження, що "все ж таки погано", "друг" може спокійно йти додому і без докорів сумління жити далі за своїм сценарієм. Попутно оповідач "злив" вам весь накопичений негатив, "підзарядився" енергією і цілком стерпно може жити далі.

Маніпуляція з метою самоствердження

Знайомий(а) зустрічається з Вами і розпитує про життя. В якийсь момент Ви розповісте про свій успіх, досягнення або щось позитивне, що сталося в житті. І тут з'являються фрази: "бачиш, як тобі щастить", "бачиш, як тобі допомагають", "бачиш, який у тебе чоловік (дружина, друг, батько)", "щастить тобі, у тебе житло (робота, машина, будинок тощо)". Ви починаєте відчувати себе винним. За що? Чому? В результаті таких бесід стає страшно ділитися своїм життям і починаєш мимоволі згадувати, що ж у тебе погано, щоб не виділятися.

Чому це відбувається?

Знову, найчастіше несвідомо, людина намагається Вам показати, що Ваші перемоги і досягнення — незаслужені. Таким способом вона стверджує своє "Я", підкріплює теорію "глобальної несправедливості" і знімає з себе відповідальність за особисте життя і позицію в ньому.

Маніпулятор на ім'я "поганий"

Така особистість досить інтелектуально обдарована, вона не позиціонує себе відкрито як жертва, і більше того, образиться на таке звернення по відношенню до неї. Часто, в розмові, людина реагує на будь-яке зауваження або прохання фразою "я ж поганий(а), що ти від мене хочеш?". У відносинах такий партнер може говорити "зі мною нічого не вийде, я зіпсований(а)", "от бачиш, тепер ти образився(лась), я ж казав(ла)", "мені краще бути одному(одній), ніхто не зможе полюбити такого(у) як я", "я не нормальний(а)" тощо. І ви тут же намагаєтеся переконати людину: "ні-ні, тебе просто недооцінили, недолюбили" тощо, твій партнер просто був "дурень (дура)", а я зможу тебе зрозуміти".

Чому це відбувається?

Ця людина найчастіше себе позиціонує як жертву нещасного кохання, обставин, поганих відносин батьків. Вона відкрито не претендує на жалість, агресивно реагує на відверте співчуття, і тим не менш постійно повторює, що "погана". Таким чином вона отримує підтвердження своєї унікальності, особливості, і знову ж таки, знімає з себе повністю відповідальність за відносини. Адже вона відразу казала, що він погана! Що з неї взяти? Ви самі винні. Самі зв'язалися. Вас попередили. І в якомусь сенсі вона права, вона дійсно попередила.

Як же поводитися з такими людьми?

Останній випадок дуже добре демонструє ігри в рамках так званого Трикутника Карпмана — моделі взаємодії між людьми. Згідно з цією теорією, спілкування проходить по розподілених ролях: рятівник — переслідувач — жертва. Якщо ви спілкуєтеся з "жертвою", значить, Ви берете на себе роль "рятівника", а суспільство, життя, обставини стають "переслідувачем".

Щоб вирішити ситуацію, важливо визнати свою роль і бажати вийти з цієї гри. Модель трикутника небезпечна тим, що рятівник часто стає переслідувачем, жертва рятівником, переслідувач жертвою і т.д. Значить, якщо людина перед вами жертва — десь вона переслідувач, а десь рятівник, і у неї є всі ресурси вирішити проблему. Ваша "рятівницька" позиція найчастіше робить Вас жертвою цієї ж людини, бо в результаті маніпуляцій Ви втрачаєте свою впевненість, енергію або повагу.

Якщо Ви готові перестати грати в ці ігри, тоді дайте відповідь собі на такі питання:

навіщо мені потрібна ця людина?
що я отримую від цього спілкування?
як би мені хотілося спілкуватися з цією людиною?
наскільки можливо реалізувати це спілкування по-іншому?
чи готовий(а) я витрачати свої сили на вирішення проблеми іншої людини?
навіщо мені потрібно слухати її історію?

Головне в такому спілкуванні — це чесність перед самим собою. Тільки зізнавшись собі у своїх бажаннях "рятівника" (наприклад), можливо зняти роль і звільнитися від сценарію.

Чи обов'язково рвати відносини з цією людиною? А якщо це близький родич або партнер? Тоді важливо розуміти, що ви не несете відповідальність за життя іншого, якщо це не ваша дитина до 18 років. У кожної людини є своє життєве завдання і Ви не маєте права вирішувати його замість неї, навіть якщо вам здається, що ви краще знаєте рішення.

Якщо від спілкування не можна відмовитися, тоді задавайте співрозмовнику прямі питання: