Зараз малюк підріс, але чи зміг він впоратися зі своєю залежністю, передає Ukr.Media?
Малюка, який став героєм того скандального ролика, звали Арді Різал (Арді Rizal). Він жив у маленькому селі на острові Суматра, і ні його родина, ні місцеві жителі не знаходили в курінні нічого поганого. На відео він курив, як паровоз, змінюючи одну сигарету на іншу, а місцеві жителі на це просто знизували плечима і говорили, що це кумедно.
Мама малюка запевняла, що сигарети необхідні Арді, тому що варто тільки йому не отримати їх, як він починав злитися, кричати і навіть битися головою об стіну. «Йому погано, у нього паморочиться голова, якщо він не курить,» – виправдовувалася мама Арді. Батько дитини був менш багатослівний, він просто сказав, що для нього син виглядає цілком здоровим.
Як тільки історія Арді стала надбанням громадськості і привернула світову увагу, влада Індонезії залучили соціальних службовців, щоб допомогти вирішити цю ситуацію. «Безумовно, Арді став жертвою свого оточення, – говорить представник організації з захисту прав дитини в Індонезії. – В цьому суспільстві курять так давно, що вже вважають це звичайною звичкою, не приносить ніякої шкоди. Дитину потрібно відвернути від її залежності, дати їй щось натомість.»
Відповідальність за здоров'я Арді повинна лежати на його батьків, але вони, здавалося, не бачать нічого поганого в тому, що дворічний малюк курить. Коли мати привезла сина до Джакарти на обстеження в центр реабілітації, з'ясувалося, що це рішення було зумовлене не стільки хвилюванням за здоров'я сина, скільки фінансовими труднощами: для простої сім'ї з села купувати стільки сигарет в день було дуже важко.
Насправді, справа Арді не є поодиноким випадком: проблема з курінням в Індонезії має національний масштаб. Близько 80 мільйонів дітей у цій країні починають палити до того, як їм виповниться 10 років. Реклама сигарет заполонила майже всі рекламні поверхні, дорослі курять майже постійно, не бачачи в цьому проблеми. У 2008 році, наприклад, в країні з населенням в 235 мільйонів жителів було продано понад 165 більйонів цигарок.
Випадок з Арді підняв хвилю обурення в світі, спрямовану на ситуацію в Індонезії. У якийсь момент уряд країни здався під натиском і організував національну кампанію, покликану покінчити з курінням серед дітей.
Що ж стосується самого Арді, то його відправили в реабілітаційний центр. Звичайні програми для дорослих не підходили малюкові в силу його віку, йому не можна було пояснити наслідки або лікувати його медикаментозним способом. Лікарі вирішили відволікти малюка від його залежності, перенісши увагу на що-небудь інше, що теж приносить йому задоволення. І так Арді з однієї залежності перейшов в іншу: він став поглинати неймовірну кількість їжі, і найчастіше це була нездорова їжа, що містить величезні дози цукру. Так, в 6 років Арді заробив собі ожиріння.
Батьки Арді не залишалися осторонь від проблем сина. Їм також була надана допомога – здебільшого просвітницька. І коли мама зрозуміла, що самотужки не може допомогти синові справитися з новою залежністю, вона пішла з ним до дієтолога, який прописав хлопчикові жорстку дієту.
Щоб повністю позбавитися від нової залежності, хлопчику знадобилося майже два роки. До 8 років він перестав їсти все, що було в полі його зору, він перестав курити сигарети, і нарешті-то став виглядати, як нормальний здоровий, життєрадісний хлопчик.
Метт Майерс, президент кампанії, спрямованої на позбавлення тютюнозалежності серед дітей в Індонезії, пояснює ситуацію: «Зараз в Індонезії ця проблема стоїть як ніколи гостро. І вина за це лежить на уряді країни, яка стала заохочувати продаж сигарет 60 років тому. В нашій країні більше курців дітей, ніж де б то не було. Якщо відправитися по країні, то буквально на кожному кроці будеш бачити рекламу тютюну. Куріння – це не просто звичка, це норма для суспільства, яку підтримує реклама на всіх рівнях. Для західного світу зараз це немислимо, а тут це в порядку речей.»
