21-річний американський солдат, який народився в родині російських емігрантів, під час Другої світової війни потрапив на європейський фронт. Саме завдяки його таланту і бажання закарбувати все, що він бачив, ми можемо дізнатися, яким було життя солдата 70 років тому, передає Ukr.Media.
У 1942 році Ланді було 19 років і він вчився на архітектора в Нью-Йорку. У 1944-му талановита молода людина потрапляє на війну. І протягом усього часу робить те, що вміє найкраще, — замальовує все, що бачить навколо себе: військову підготовку в Форт-Джексоні, форсовані марші, солдат на відпочинку, переправлення через Атлантичний океан, порт Шербур, французькі поселення і смерть.
Оповідання через малюнки ведуться з травня по листопад 1944 року, до тих пір, поки Ланді не виявляється в госпіталі після отриманого поранення на фронті.
До нас дійшли вісім альбомів начерків з двадцяти. Кожен являє собою невеликий блокнот на спіралі, який має бути, відмінно містився в нагрудну кишеню. Ланді малював олівцем Hardtmuth швидко і чітко. «Для мене малювання — синонім роздумів», — розповідав солдат.
Віктор Альфред Ланді народився в 1923 році в Нью-Йорку в родині російських емігрантів. Матір всіляко підтримувала талант сина до малювання. Спочатку Ланді закінчив Університет Нью-Йорка, а після війни вступив в Гарвардську школу дизайну і закінчив її зі ступенем по архітектурі. У 1954 році Ланді відкрив фірму у флоридському місті Сарасота і став одним з лідерів школи сарасотской архітектури. Його найбільш визнані і знамениті роботи — будівлі торгової палати Сарасоти, податкового суду та американського посольства в Шрі-Ланці.
Віктор Ланді пожертвував свій архів в Бібліотеку Конгресу (національна бібліотека США), а в 2009 році його замальовки Другої світової війни були опубліковані.
Віктор Ланді.
Форт-Джексон, Південна Кароліна, весна 1944-го.
10 травня 1944 року.
Великий бос — сержант. 12 травня 1944 року.
13 травня 1944 року.
«Залишилася одна миля». 21 травня 1944 року.
Портрет сержанта.
«Мислитель».
«Після марш-кидка».
«Неділя».
«Дрімота», червень 1944 року.
«Дім, милий дім».
Солдати грають в кості на сигарети.
6 червня 1944 року.
25 серпня 1944 року, в поїзді.
«Прощавай, Бродвей, здраствуй, Франція».
«Нарешті закордоном».
Захід, 27 серпня 1944 року.
Ніч, 28 серпня 1944 року.
«Вид з мого місця».
29 серпня.
Підпис: «Теодор Ромбо».
«Конвой в сутінках».
Підпис до портрета: «Чарльз Хіткок».
«На палубі».
«Як ми тепер далеко від дому!», 7 вересня 1944 року.
«Готові».
«Висунулися».
«Франція!»
Монтебур, 9 вересня 1944 року.
«Французький фермер».
Лестер, 19 вересня 1944 року.
«Комуна Лестер».
«Церква в Кравілі».
«Будинок, де нас з Кейном пригостили смаженою куркою і коньяком».
«Обстріл лінії Зігфріда, повітряний рейд проти Німеччини».
«Кафе, де дві французькі дівчини купили нам 4 пляшки сидру».
На пляжі міста Люневіль.
Частина Атлантичного валу, побудованого німецькою армією.
Підпис до портрета: ""Кентуккі" Файні Тауэри". У нижньому лівому куті слова з американської фольклорної пісні «Де ти спала минулої ночі?».
Німецький патруль.
Солдати сидять у вантажівці під дощем, 7 листопада 1944 року.
Вбитий солдат з німецького патруля, 1 листопада 1944 року.
