Всі ми знаємо, що в католицькій церкві священик говорить молодятам фразу: «поки смерть не розлучить вас». Можливо, це просто така традиція, порожні слова. Тим більше, останнім часом люди занадто часто стали розлучатися. Але є любов, яку не розлучить навіть смерть, інформує Ukr.Media.
Англійцям Уїнстон і Джанет Хоуз в далекому 1962 році було всього сімнадцять років, коли вони вирішили одружитися. Вони були молоді, але були впевнені, що їхні почуття ніколи не охолонуть, що вони ніколи не розлучаться. Тому що їх любов міцніше всього на світі.
І дійсно вони, кажуть, жили душа в душу. Народження сина тільки зміцнило їхні відносини. Сім'я оселилася на прекрасній фермі в графстві Глостершир, недалеко від рідного села Джанет.
Життя йшло. Уїнстон працював на фермі, Джанет займалася вихованням сина. Сусіди розповідали, що це була сім'я, з якої можна було брати приклад. Жодного разу вони не чули, щоб в їхньому будинку хоча б один з подружжя підвищував голос. Все здавалося чудово, як у казці. Син виріс і став допомагати батькові по господарству.
Але, на жаль, доля була до них дуже жорстокою. Все змінилося через тридцять три роки після весілля. Джанет сильно захворіла. Лікарі боролися за її життя. Уїнстон не відходив від ліжка ні на крок. Проте врятувати жінку не вдалося. Джанет дуже швидко згоріла і її не стало. Здавалося, для Уінстона життя закінчено. Як жити далі він не уявляв. Напевно, якби не підтримка сина, який страждав не менше, Уїнстон помер від горя.
Майже відразу після похорону він став працювати на фермі ще більше. Скоро сусіди помітили, що вдівець обгородив одну досить велику ділянку і почав висаджувати на ній дуби. Люди подумали, що Уїнстон трохи збожеволів. Але зупиняти, звичайно ж, нещасного чоловіка ніхто не став. Всі бачили, що йому дуже важко, а це відволікало його від сумних думок. Всього Уїнстон посадив близько шести тисяч дерев.
Минуло двадцять років. Ліс виріс. Але його справжнє призначення так могло б і залишитися невідомим всім, якби не один з сусідів Уінстона. У того був свій аеростат. Якось він вирішив піднятися в небо недалеко від ферми Хоуз. Коли він подивився на ферму з висоти пташиного польоту, то не повірив своїм очам. Під ним був справжній витвір мистецтва. Дуби були висаджені так, що простір між ними утворював величезне серце. Мало того, весь цей «сердечний» простір був заповнений нарцисами.
Виявилося, що Уїнстон не зійшов з розуму. Він кожен день згадував про свою улюблену Джанет, коли садив дерева. Так, вона померла і її чоловік вжеи ніколи не побачить її. Але він упевнений, що душа його дружини тепер на небесах. Джанет дивиться на нього звідти. І бачить це серце. Він сподівається, що цей подарунок дружині сподобався.
Його любов більше ніж життя, і більше, ніж смерть. Вона також безмежна, як Всесвіт. До речі, кінчик цього серця вказує у бік села, в якій народилася Джанет.
