Чому категорично не можна натискати на гальмо лівою ногою

Тиснути на педаль гальма лівою ногою — дуже звичне явище в автоспорті, а цей нехитрий спосіб — ідея чемпіона Європи з ралі 1965 Рауно Аалтонена. Але у повсякденному житті працювати обома ступнями, натискаючи на газ і гальмо за кермом автомобіля, вкрай протипоказано. І ось, власне, чому, інформує Ukr.Media.

Згідно з аналізом авторитетних заокеанських експертів, на швидкості 85 км/год при утриманні лівої ноги на гальмі, довжина гальмівного шляху скорочується на 18 метрів, а економія часу становить 0,75 секунди.

Однак це не означає, що на дорозі загального користування такий метод виявиться ефективним. Мозок звичайного водія, що не має навичок спортивної їзди, не в змозі миттєво подавати імпульси для перестановки ніг при керуванні автомобілем. Не даремно ж у ряді випадків ДТП відбуваються саме через те, що драйвер переплутав педалі гальма та газу.

Багато водіїв після тривалого використання машин з механічними коробками досить довго звикають до того, що на авто з АКП слід працювати виключно правою ногою. Втім, і на «механіці» ліва задіяна лише при натисканні на зчеплення — гальмуємо ми однаково правою. Річ у тім, що при вичавленні зчеплення водії тиснуть на педаль до упору та з досить відчутним зусиллям. А якщо продавити гальмівну педаль із тією самою силою, то автомобіль не лише стане колом, а може й спровокувати ДТП.

Та що там: і без аварії при різкому уповільненні можна отримати каліцтва та травми — починаючи від удару про щось у салоні, причому навіть якщо водій чи пасажири пристебнуті ременями безпеки, і закінчуючи банальним затиском шийного відділу хребта. Факт залишається фактом: педаль гальма в порівнянні зі зчепленням чутливіша. Досвідчений шофер інстинктивно продавлює «підлогу» з певним навантаженням, а мозок, повторимося, може не встигнути дати команду проявити ту ж саму вправність при гальмуванні. Особливо у гострих та небезпечних ситуаціях на проїжджій частині.

Повертаючись до автоспорту варто зазначити, що професійні гонщики працюють обома ногами у разі, коли необхідно трохи скинути швидкість, одночасно не відриваючи праву ступню від педалі акселератора. Такий підхід, до речі, дозволяє делікатно контролювати і швидкість і траєкторію машини в ході ковзання. Адже для перемоги важлива кожна мить. Але, як уже було сказано, подібні експерименти на жвавій дорозі нічим добрим для доморощеного «шумахера» не закінчаться.