Ось чому в Китаї краще не допомагати незнайомцям, особливо літнім людям

Нас з самого раннього дитинства вчили, що пропонувати допомогу людині, яка її потребує — є найвищою чеснотою. І неважливо, чи є ця людина близьким родичем, знайомим або просто випадковим перехожим, що потрапив у складну ситуацію, допомогти йому — обов'язок будь-якого здравомислячого громадянина. До того ж, і про це теж не слід забувати, хороші вчинки завжди повертаються з лихвою... як, втім, і погані, інформує Ukr.Media.

Донести до під'їзду важку сумку незнайомої бабусі, що повертається з магазину, допомогти молодій мамі витягнути з автобуса коляску з маленькою дитиною або простягнути руку перехожому, що посковзнувся на ожеледі — всі ці, здавалося б, незначні дрібниці не просто наповнюють суворий сучасний світ добром і світлом, але й роблять людей, що не посоромилися запропонувати допомогу ближньому, трішки, вже пробачте за тавтологію, людянішими.

«Але що в цьому особливого? — запитаєте ви. — Допомога іншій людині — звичайна і цілком нормальна практика, навіщо роздувати цю тему до масштабів цілої статті?». Що ж, резонне зауваження... Однак з ним навряд чи погодяться жителі Китаю, які з певного моменту зареклися допомагати незнайомим людям, і особливо на вулиці.

Навіть якщо вони стануть випадковими свідками ДТП з потерпілими, то з великою ймовірністю просто пройдуть повз і навіть не поцікавляться, чи потрібна тим якась допомога. Я вже не кажу про старих, що впали на вулиці — цих товаришів звичайні китайці просто обійдуть стороною і навіть голови не піднімуть.

Ні, не подумайте, що жителі Піднебесної в якийсь момент забули про виховання, повагу до старших і взаємодопомогу — такого просто не може бути, адже питання моралі й громадської думки для китайців є першочерговим. Основною ж причиною такої "байдужості" щодо навколишніх став банальний страх бути звинуваченим у проблемах того, кому вони допомогли.

Взагалі в Китаї дуже багато бюрократичних тонкощів, про існування яких знає далеко не кожен місцевий житель. Однією з таких "тонкощів" є право потерпілого через суд вимагати від людини, яка йому допомогла, грошову компенсацію — так би мовити, за завдану шкоду. Це звучить як жарт, а насправді подібна практика в Китаї є досить поширеним явищем, і люди, по доброті душевній прийшовши на допомогу ближньому, замість подяки, отримують або своєрідний "штраф", нібито за неправильні дії, або звинувачення в причетності до інциденту.

Як приклад можна навести випадок, що стався в місті Дачжоу провінції Сичуань. Місцева жителька, будучи жінкою досить похилого віку, впала на вулиці й зламала ногу. Побачивши це, їй на допомогу поспішили троє школярів. Однак замість того, щоб сказати просте людське "дякую", жінка вирішила звинуватити хлопців у тому, що це саме вони її штовхнули, і вимагати у їхніх батьків компенсацію в 20 000 юанів (3 290$) на оплату медичних послуг.

Скажу одразу, що в результаті розслідування істина все-таки була встановлена, а жінка, за наклеп, замість грошей отримала 7 діб адміністративного арешту за вимагання. Але подібні "хеппі-енди" трапляються далеко не завжди, і є скоріше приємним винятком.

Крім того, в Китаї існує правило, згідно з яким усі медичні послуги оплачує той, хто викликає "швидку" або, скажімо, привозить потерпілого в медичний заклад, оскільки він у конкретний момент часу несе за нього відповідальність — і матеріальну в тому числі. А, як відомо, медицина в Китаї далеко не дешева, і навіть надання першої допомоги медичним працівником може влетіти небайдужому китайцю в копієчку.

Здавалося б, а що заважає після цього вимагати свої гроші назад? Але китайці через своє вроджене почуття обов'язку, відповідальності і, звичайно ж, безмежної поваги до шанованої старості, ніколи на це не підуть. Та й як можна вимагати гроші зі стариків?!

Згідно з результатами опитування, яке проводило видання «China Youth Daily», серед 139 тисяч опитаних китайців, більше 80% відповіли, що навряд чи наважилися б допомогти людині похилого віку, що впала на вулиці. А все через банальний страх стати жертвами недобросовісних стариків, що вимагають таким чином гроші. Більше 50% опитаних зізналися, що швидше просто пройдуть повз старого, що впав, і лише 5% відповіли, що, не роздумуючи, прийдуть на допомогу.

Експерти пояснюють ці досить невтішні результати зовсім не занепадом моральних цінностей у країні — про що я, власне, вже згадував вище. Вони просто є своєрідним відображенням недосконалості системи медичного страхування похилих людей. Тому деяким старим доводиться вимагати гроші, щоб оплатити величезні медичні рахунки.

При нинішній системі страхування, що існує в Китаї, похилі люди, особливо ті, що проживають у сільській місцевості, в результаті отримання травми від нещасного випадку, можуть розраховувати лише на дуже скромні суми, яких, звичайно ж, не вистачає на відшкодування витрат. Та й процедура подання заяви на отримання компенсації, треба сказати, дуже складна і займає багато часу, тому більшість похилих жителів Китаю навіть не намагаються оформити необхідні документи.

Однак серед китайців все ж знаходяться ті, хто не може залишитися байдужим до чужої біди. Правда, з деякими застереженнями... Перед тим як надавати допомогу тому, хто впав на вулиці, вони часто просять перехожих бути свідками цієї дії або зробити фотографії, які, у випадку спроби вимагання, стануть незаперечним свідченням їхньої невинності й непричетності до того, що сталося.